Наше ставлення до пернатих сусідів коливається від позитивного до негативного невипадково. Іноді деякі види птахів завдають значної шкоди сільському господарству, знищуючи, наприклад, зернові культури або рибному господарству, харчуючись мальками, запущеними в ставок. В даний час птахи, місцями знищують близько третини врожаю винограду та кісточкових.
У світі масові появи птахів у період дозрівання ягід розглядаються як національне лихо, подібне до навали сарани. Шпаки можуть знищувати в деякі роки до 50% чорних та 25% білих сортів винограду. Але чи можна цих птахів зарахувати до загону шкідників, треба ще подумати. Зазвичай, боротьба зі шкідниками спрямована на повне їхнє знищення. Але ж бувають ще місцеві, так звані, шкідники, які завдають шкоди лише у певний час, у деяких певних місцях або лише для певних культур. В інший час і для інших культур ці птахи можуть бути корисними. Отже, повне винищення такого птаха небажане.
Можна обмежитися зниженням чисельності цього виду там, де він шкідливий. У більшості випадків проблем проблема легко вирішується їх відлякуванням з місць, де висаджені уподобані їм культури, або від водойм.
До таких шкідників можна віднести різні види птахів. Так, чаплі можуть накопичуватися в перелітний час на водоймах рибних господарств і завдавати значної шкоди, а іноді й повне спустошення. А ось в іншу пору року ці ж птахи абсолютно байдужі до цих же ставків. Отже, на час перельотів достатньо встановити будь-які відлякуючі пристрої, і риба буде врятована.
Всі знають, наскільки можуть бути корисні горобці, особливо для деревних насаджень міст, знищуючи неймовірну кількість комах і личинок. Але в південних районах ці ж горобці завдають величезної шкоди зерновим культурам. Особливо уважно треба ставитися до польових горобців. У другій половині літа вони шкодять зерновим культурам, але водночас рятують лісове господарство від навали гусениць та різних комах-шкідників. Отже, про винищення горобця може бути мови.
Отже, застосування відлякувачів має бути сезонним. Крім того, що птахи борються з комахами “безкоштовно”, використання пернатих друзів не супроводжується забрудненням навколишнього середовища пестицидами і є більш екологічним і м’яким способом впливу на шкідників і, отже на пов’язані з ними біоценотичні ланцюги Так, шпаки досі є одним із важливих біологічних факторів, що стримують масові спалахи чисельності сарани, які, як і сторіччя тому, супроводжуються спустошливими навалами. За підрахунками рожеві шпаки здатні знищувати до 80% куліг пішої сарани. При цьому один шпак в день знищує до 200 г сарани, тоді як зграя шпаків на місяць – 100 т. Сарану знищують у величезних кількостях крачки, граки, лелеки та інші птахи. Крім сарани шпаки поїдають у великій кількості таких шкідливих комах, як травневі хрущі, дубові листовійки, златогузки, п’ядениці, ногохвости, довгоносики, пильщики, масове розмноження яких завдає господарству людини великої матеріальної шкоди.
На велику увагу заслуговую водоплавні птахи – гуси та качки. Їх треба оберігати за будь-яких обставин. Проте, під час перельотів вони завдають значної шкоди озимим. І, знову ж таки, винищувати їх не можна, можна лише відлякувати.
Так і виходить, що наших ворогів серед птахів не існує. Усі вони наші друзі. Тільки треба правильно до них ставитись, знати їх звички, і все буде добре.
КРИМ СТАТИСТИКИ В ЗАХИСТ ПЕРНАТИХ
Будучи помічниками навесні та на початку літа, горобці, шпаки, та й синиці стають шкідниками у період дозрівання врожаю. Проте, якщо оцінити їхні добрі справи, то виявиться, що без птахів нашим садам буде складніше, ніж із ними.
Так горобець, вигодовуючи потомство, протягом дня збирає від 500 до 700 комах, більшість із яких є шкідниками сільськогосподарських культур. До їх списку входять: яблонний квіткоїд, листовійка, хлібна черепашка, травневий жук, гусениці нектарного шовкопряда та інші неприємні мешканці наших садів та городів. Крім цього, у зимовий період, горобці, харчуючись насінням рослин, знищують велику кількість насіння бур’янів.
Не менш роботящі і шпаки. За один світловий день лише одна пара птахів з’їдає близько 300 г комах та їх личинок. Таким чином, для того, щоб сад був здоровий, за підрахунками вчених, у ньому повинні працювати від 2-х до 4-х пар горобців, 1 – 2 сім’ї шпаків та мінімум 2 пари синиць, які знищують до 400 шкідників на день на одну дорослу пару.
